ПРОГРАМА ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ/АНКЕТУВАННЯ МІСЦЕВИХ ПІДПРИЄМЦІВ

ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СПРИЯТЛИВОГО БІЗНЕС СЕРЕДОВИЩА   ПРОГРАМА ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ/АНКЕТУВАННЯ МІСЦЕВИХ ПІДПРИЄМЦІВ ПРИЗНАЧЕННЯ Одним найважливіших елементів місцевого економічного розвитку, про який часто забувають, є допомога існуючим підприємствам. Місцева влада повинна розуміти потреби, проблеми та вимоги місцевого бізнесу. Окрім того, представникам приватного сектору потрібен інструмент висловлення своїх поглядів і думок. У такий спосіб програма регулярних зустрічей між представниками публічного і приватного секторів, а також вивчення думки підприємців у результаті цієї програми, створює передумови для ефективної комунікації між місцевою владою та бізнесовою громадою.

ЩО ТАКЕ ПРОГРАМА ОПИТУВАННЯ БІЗНЕСМЕНІВ?
ЩО ТАКЕ АНКЕТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ?
ЯК ЗДІЙСНЮВАТИ ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ПІДПРИЄМЦІВ?
ЯК ГОТУВАТИ ОПИТУВАЛЬНИК ТА ЗБИРАТИ ДАНІ?
ЯК ОПРАЦЬОВУВАТИ ТА ІНТЕРПРЕТУВАТИ ДАНІ, ЯК ГОТУВАТИ ПІДСУМКОВИЙ ЗВІТ?
ЯК ВИКОРИСТАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ТА КРАЩІ ПРАКТИКИ?
ВИСНОВКИ
КОРИСНІ АДРЕСИ В ІНТЕРНЕТІ

ЩО ТАКЕ ПРОГРАМА ОПИТУВАННЯ БІЗНЕСМЕНІВ?
Необхідно розуміти, що кількість створюваних робочих місць і розмір інвестицій, що забезпечуються існуючими підприємствами, є часто так само важливими як і кількість робочих місць, створюваних новими інвесторами. В будь-якому місті значно легше і дешевше створювати атмосферу підтримки розвитку існуючих підприємств, аніж приваблювати нових інвесторів. І нарешті, менеджери існуючих підприємств часто стають найкращими пропагандистами вашого міста. Менеджери з вибору ділянок для ведення бізнесу часто звертаються до менеджерів існуючих підприємств і цікавляться про те, як міська влада поводиться з місцевим бізнесом.

Дуже важливо забезпечити таке:

• Канали комунікації та обміну інформацією між міською владою (публічними установами) та підприємствами.
• Регулярні зустрічі, під час яких керівники підприємств могли б обговорювати свої проблеми та перепони для розвитку їхніх підприємств з представниками місцевої влади.
• Регулярні контакти з представниками торговельної палати та іншими представниками бізнесу.

Однак, найбільш бажаним способом (зокрема з точки зору керівників підприємств) є система регулярних виїздів на підприємства. Високо цінується, коли міський голова (або його заступник) хоча б раз на рік виїжджає на найбільш важливі підприємства, зустрічається з їхнім керівництвом та обговорює питання, які є важливими як для розвитку цього конкретного підприємства, так і бізнесу загалом. Окрім цих зустрічей з керівниками підприємств, є ще й більш конкретний і сфокусований спосіб опитування підприємців, який називається “бізнес-анкетування”, коли працівники міськвиконкому використовують виїзди на підприємства для проведення анкетування з метою виявлення усіх проблем, з якими стикаються підприємства.

На початок

ЩО ТАКЕ АНКЕТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ?

Вивчення думки підприємців полягає у зборі й аналізі колективного та індивідуального ставлення й думок підприємців, які створюють робочі місця для працевлаштування громадян міста. Загалом кажучи, метою вивчення думки підприємців є збір інформації серед місцевих підприємств стосовно двох основних питань: динаміки розвитку бізнесу та їх думки щодо виконання своїх функцій місцевою владою.

В розвинутих країнах з ринковою економікою стосунки між публічним і приватним сектором і їх реалізація через програми опитування підприємців є суттєвим елементом будь-якої міської програми розвитку підприємництва. Однак в містах Центральної та Східної Європи досі не існувало таких програм і до більшості роботодавців ніколи не зверталися з питанням, що вони думають про роботу муніципалітету, продуктивність робочої сили чи майбутнього громади. Оцінка існуючого в місті клімату для розвитку підприємництва через вивчення думки підприємців є можливістю довідатися, що думають підприємці, і в той самий час інформувати ключові сегменти бізнесової громади про інтереси міста та відданість розвиткові бізнесу загалом. Найкращим способом з’ясування думки підприємців про громаду є індивідуальні зустрічі з ними і одержання їхніх відповідей на ретельно продумані запитання.

Завдяки вищесказаному вивчення думки підприємців є важливим завданням для місцевого економічного розвитку. Міська влада може краще зрозуміти ключові характеристики місцевої економіки (динаміку, ключові сектори, основні передумови для майбутнього розвитку тощо). Зібрана інформація може допомогти керівникам міста поліпшити рівень послуг, що пропонуються приватним компаніям, започаткувати канали активної комунікації, створити приватно-публічні партнерства та включити їх у плани і стратегії розвитку міста.

З часом вивчення думки підприємців має повторюватися, а інформація має на регулярній основі – кожні два-три роки – оновлюватися. Може бути створена база даних, з тим щоб можна було відслідковувати розвиток і прогрес місцевої економіки.

Звичайно ж, результати такого опитування корисні не лише для місцевої влади. Вони також є цінним джерелом інформації для спілок підприємців, торговельної палати, професійно-технічних училищ, тренінгових організацій та профспілок, що сприяє поліпшенню їхньої діяльності та послуг. Результати опитування підприємців теж можуть бути корисними для закордонних інвесторів, які бажають проаналізувати місцеві умови ведення бізнесу, коли приймають рішення щодо можливості реалізації інвестиційних проектів.

На початок

ЯК ЗДІЙСНЮВАТИ ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ПІДПРИЄМЦІВ?

a. Організація вивчення думки підприємців

Можна очікувати, що вивчення думки підприємців буде ініціативою однієї особи (наприклад, міським головою чи керівником відділу економічного розвитку), яка вболіває за поліпшення стосунків між бізнесовою громадою та місцевою владою. Однак успішність такого опитування залежить від ступеня залучення і співпраці між кількома зацікавленими групами. Саме тому має бути створена робоча група за участю представників місцевої влади та бізнесових кіл (місцевих роботодавців, спілок підприємців чи торговельної палати). Така робоча група плануватиме всі заходи, визначить перелік підприємств для участі в опитуванні, розробіть опитувальник, призначить виконавців, опрацює дані, напише звіт, і головне, повідомить і розповсюдить результати вивчення думки підприємців. Також робоча група запропонує шляхи поліпшення бізнесового клімату в місті (районі).

Рекомендація: Оскільки результати вивчення думки підприємців мають всебічно відображати загальні виклики, питанні і проблеми, що впливають на стосунки між владою і приватним сектором, необхідно, щоб ті хто розроблятиме і проводитиме опитування, представляли обидва сектори. Дієва робоча група є важливою передумовою для вивчення думки підприємців і оприлюднення його результатів.

b. Підготовка до опитування

Розробка опитування має включати такі кроки:

1. Подумайте, про ЩО ви хочете дізнатися від респондентів. Визначте найважливіші питання, які вас цікавлять. Не ставте забагато відкритих запитань і не торкайтеся занадто багатьох тем. Пам’ятайте, що підприємці дуже зайняті люди і у них немає багато часу для відповідей на такі запитання, навіть, якщо вони вважають їх важливими. Уникайте запитань, які наводять на відповідь, а також уникайте зайвих запитань, які вважатимуться лише марнуванням часу.
2. Опитування має бути якомога простішим. Існує два типи запитань: закриті запитання, на які респонденти дають відповіді “ТАК” або “НІ”, та відкриті запитання, наприклад, “ЧОМУ?”, які вимагають більш детальної відповіді. Відповіді на закриті запитання легше оцінити. Але в будь-якому разі, вам необхідно буде включити і деякі відкриті запитання.
3. Уникайте використання спеціальної чи технічної термінології, з якими респонденти можуть бути необізнані, і будьте дуже конкретними у ваших запитаннях. Пам’ятайте: не всі знаються на законодавстві, технічних термінах чи можуть розуміти скорочені посилання на загальні терміни.
4. Визначте для себе, які і скільки підприємств ви хочете охопити опитуванням. Якщо ви маєте намір охопити велику кількість респондентів, з якою кількістю в кожній категорії слід провести інтерв’ю.

Усі заходи, пов’язані з вивченням думки підприємців, мають відбуватися за графіком. Необхідно розробити план дій, щоб забезпечити ефективний моніторинг і систему контролю за втіленням заходів. Зазвичай, для доброго вивчення думки підприємців буде достатньо двох-трьох місяців.

c. Підготовка опитувальника

Опитувальник, який використовувався проектом ЕРУМ (який є проектом АМР США) для вивчення думки підприємців в багатьох містах України в 2005-2006 роках, подано в Додатку 1. Цей опитувальник може бути змінений і пристосований відповідно до конкретної потреби у певній інформації, відповідно до особливостей громади, наприклад, своєрідності секторів економіки чи основних тенденцій (суттєве скорочення потужностей основних підприємств, масовий прихід зовнішніх інвестицій) в місцевій економіці. Робочі групи можуть внести зміни і пристосувати опитувальник, роблячи наголос на певних запитаннях чи вилучаючи якісь частини запитань або варіанти відповідей на них. Загалом кажучи, будь-яке вивчення думки підприємців має охоплювати такі питання: загальна інформація про підприємства та їхні проблеми, товарообіг та споживачі, кількість працівників на даний момент та в майбутньому, інвестиційні плани на майбутнє, поліпшення послуг з боку публічного сектора та думки щодо місцевого клімату для ведення бізнесу, зокрема й послуги місцевих органів влади. Респондентам має бути надана можливість для висловлення як позитивних, так і негативних оцінок.

(Просимо ознайомитися з більш детальною інформацією в нижченаведеному параграфі під назвою “Опитувальник та збір інформації”)

d. Підготовка переліку підприємств

Опитування має охоплювати усі основні підприємства та підприємців міста, а також навколишніх територій, де працюють мешканці міста. Кількість інтерв’ю залежатиме від розміру та природи бази працевлаштування, але мінімальна кількість має становити щонайменше двадцять п’ять найбільших роботодавців та декілька підприємців.

Підприємства слід обирати за такими критеріями:

• Вид діяльності підприємств: перевага щодо участі в опитуванні має віддаватися промисловим, транспортним, будівельним та обслуговуючим підприємствам. Опитування не повинно охоплювати публічний сектор і неприбуткові організації (органи місцевого самоврядування, школи, державні установи, лікарні тощо), незважаючи на те, що багато з них можуть бути серед найбільших роботодавців на певній території. Загалом кажучи, нас мають цікавити ті підприємства, які можуть прийняти рішення залишити місто через певні економічні обставини.
• Розмір підприємств: слід провести інтерв’ю з усіма великими роботодавцями в сферах виробництва і надання послуг. Однак, опитуванням мають бути охоплені підприємства усіх розмірів – мікро (до 9 працівників), малі (9 - 49 працівників), середні (50 – 249 працівників), великі (250 – 499 працівників) і дуже великі (понад 500 працівників).
• Найбільш динамічні та важливі сектори економіки громади.
• Форми власності підприємств: Опитування має охоплювати усі важливі підприємства з іноземним капіталом, які є активними у громаді.
• Територіальне розташування підприємств (якщо ви вивчаєте думку підприємців у районі, опитування не повинно стосуватися лише підприємств з районного центру; з іншого боку, якщо лише центральний орган управління підприємством знаходиться в місті, а виробничі потужності в прилеглій сільській місцевості, тоді таке підприємство слід включати в перелік для опитування).

Важливим критерієм при виборі підприємств є їхня активність. Адже ми знаємо, що серед зареєстрованих підприємств є недіючими. У вибірку для опитування слід включати лише діючі підприємства. Суттєвим індикатором рівня активності підприємства є щорічна декларація його доходів і витрат.

З метою опитування, достатньою кількістю підприємств для міста з населенням 200 тисяч мешканців буде 50 підприємств. Робоча група вибирає підприємства з місцевого реєстру підприємств. Вибір підприємств має здійснюватися за методом системної вибірки.

Рекомендація: Вибір підприємств має відповідати структурі діючих підприємств з місцевого реєстру підприємств. Вибірка має відображати економічну структуру громади щодо розміру, територіального розташування та сфер діяльності підприємств.

e. Тренінг виконавців

Члени робочої групи та представники місцевих органів влади можуть самостійно проводити всі інтерв’ю. Власникам та менеджерам підприємств зазвичай подобаються візити призначених чи обраних міських чиновників. Однак, якщо у вибірку попала велика кількість підприємств, тоді практичніше буде скористатися послугами інших виконавців. Ми наполегливо радимо не надсилати опитувальники поштою! У такому випадку відсоток відповідей на опитувальник буде близько 10%. Кількість залучених до проведення опитування залежить від кількості вибраних для опитування підприємств та часу, виділеного на проведення опитування. Виконавцями опитування можуть бути члени асоціацій роботодавців, посадові особи, студенти тощо. Важливо, щоб перед тим як залучити їх до збору інформації, з ними було проведено тренінг стосовно усіх елементів опитування: мети та кінцевого результату, залучених організацій, структури опитувальника, як опитувальники будуть оброблятися, питань конфіденційності тощо. З огляду на природні логістичні та організаційні обмеження, зазвичай, один виконавець не може опитати більше 5-6 респондентів за день (20 – 25 респондентів за тиждень).

Важливо, щоб усі виконавці мали правильне розуміння опитування (мета, методологія, його наслідки, хто є клієнтами, термін завершення тощо). Вони повинні змогти відповісти на будь-яке запитання стосовно опитування. Особливо вони повинні вміти гарантувати підприємцеві, що всі його відповіді залишаться конфіденційними, і будуть представлені лише у вигляді сукупного результату.

Особливий наголос слід зробити на використанні однакових методів збору інформації. Виконавці опитування повинні мати однакові беджі, повинні користуватися затвердженими текстами вступної промови і однаковими методами заповнення опитувальника.

Рекомендація: Виконавців опитування слід ретельно підбирати і готувати, оскільки вони безпосередньо контактують з клієнтами. Дуже радимо не залучати до збору інформації осіб, які не мають повного розуміння принципів та кінцевої мети опитування.

f. Інтерв’ю/Збір інформації

Виконавці опитування повинні домовлятися про зустрічі по телефону, користуватися однаковими формулюваннями для представлення і зустрічатися з “представниками бізнесу, що приймають рішення” – менеджерами або власниками підприємств – особисто. Інші способи збору інформації мають бути заборонені. Завжди легше працювати якщо вивченню думки підприємців передує лист від міського голови директорам та менеджерам підприємств з поясненням мети опитування.

Зателефонувавши представникам бізнесу, виконавці повинні представити себе, повідомити про причину телефонного дзвінка і після цього пояснити, з якою метою проводиться вивчення думки підприємців.

При виїзді на підприємство вони повинні мати посвідчення, видане організацією, в якій вони працюють. Під час зустрічей з представниками бізнесу виконавці повинні чітко пояснити цілі вивчення думки підприємців. Також виконавці повинні чітко і точно прояснити питання конфіденційності: інформацію щодо назви підприємства чи імені підприємця в жодному разі не буде нікому передаватися. У вивченні думки підприємців не буде представлено особисту чи бізнесову інформацію.

Рекомендація: Інтерв’ю не повинно тривати довше 45 хвилин, оскільки менеджери є дуже зайнятими людьми. Однак виконавці повинні наполягати на одержанні якомога більше інформації – чи то кількісної, чи якісної. Усі додаткові відомості і коментарі повинні занотовуватися. Коли клієнт не бажає відкривати певну інформацію, виконавець опитування не повинен бути надмірно настирливим.

Наприкінці інтерв’ю виконавці мають нагадати менеджерам про те, що вони одержать копію остаточного звіту про вивчення думки підприємців. Вони також повинні наголосити на конфіденційності процесу і попросити ідентифікуючі дані про підприємство, які будуть використовуватися виключно для статистичних цілей.

g. Опрацювання та інтерпретація даних

Один з членів робочої групи, який володіє навичками роботи з програмою MS Excel та знайомий з основами статистики, повинен бути відповідальним за опрацювання даних. Усі зібрані дані будуть вноситися у формат Excel (див. Додаток 2), а програма автоматично зробить первинні підрахунки. Спочатку дані будуть опрацьовані відповіді на окремі запитання (тобто, кількість працівників, найважливіші перепони для розвитку, ранжування послуг, що надаються органами місцевої влади).

Далі має бути проведено більш детальний аналіз, а саме співвідношення між відповідними елементами, такими як:

• розмір чи вид діяльності підприємства та динаміка зростання капіталовкладень чи кількості працівників,
• розмір чи вид діяльності підприємства та плани щодо переїзду, передислокації, розширення в межах цієї місцевості чи деінде,
• розмір чи вид діяльності підприємства та ступінь задоволення якістю послуг органів місцевої та державної влади тощо.

Більш детальну інформацію про опрацювання та інтерпретацію даних подано нижче у розділі “Опрацювання та інтерпретація даних і підсумковий звіт”.

h. Написання звіту та презентація результатів дослідження підрозділові місцевої влади та представникам бізнесу

Основні результати мають бути зведені у звіті, а далі презентовані як представникам приватного, так і публічного секторів.

Звіт має складатися зі вступної частини, короткого представлення методології, основних результатів, стан підприємств і ситуація з розвитком бізнесу на місцевому рівні загалом, зокрема й товарообіг та експортна орієнтація, питання трудових ресурсів та рівень безробіття, майно підприємств та інвестиції, і особливо, послуги органів місцевої влади та ступінь задоволення стосунками між бізнесом і владою, а також, щонайважливіше, висновки. Звіт має супроводжуватися графіками і таблицями. З метою порівняльного аналізу (бенчмаркінгу), з результатами опитувань в інших містах можна ознайомитися на веб-сайті проекту ЕРУМ http://www.led.net.ua/

Рекомендація: Дієва робоча група є ключовою передумовою для якісного представлення результатів вивчення думки підприємців перед представниками бізнес-кіл, публічного сектора та широкою громадськістю. Уся громада міста має бути поінформована про основні питання, які постають перед бізнес-сектором у зв’язку з діями чи планами місцевої адміністрації. Також робоча група відіграє важливу роль, як такої, що може пропонувати заходи щодо поліпшення стосунків і комунікації між місцевою владою та бізнесом.

І нарешті, важливо, щоб в результаті опитування були запропоновані рекомендації та пропозиції щодо того, як покращити бізнес-клімат та взаємостосунки між публічним та бізнесовим секторами. Результати опитування мають служити фундаментом для планів і заходів, які врешті призведуть до покращення бізнес-середовища у громаді, та послуг, що надаються органами місцевого самоврядування.

Копію звіту необхідно надіслати усім респондентам, а також запропонувати місцевим засобам масової інформації та іншим організаціям, які можуть бути зацікавлені у результатах дослідження.

Більш детальну інформацію про звіт подано у розділі “Опрацювання та інтерпретація даних і підсумковий звіт”. 

На початок

ЯК ГОТУВАТИ ОПИТУВАЛЬНИК ТА ЗБИРАТИ ДАНІ?

Опитувальник складається з 25 основних запитань, більшість з яких є закритими запитаннями. Однак декілька запитань залишаються відкритими для того, щоб дати змогу респондентам висловити свої коментарі та поділитися власними поглядами і думками.

Запитання було сформульовано у такий спосіб, щоб з’ясувати тенденції у розвиткові підприємства, визначити якість послуг органів місцевого самоврядування та рівень стосунків між підприємствами та місцевою владою.

Структурно, опитувальник поділено на п’ять розділів:

     a. Основна інформація про підприємство

Загальна інформація про підприємство: вид діяльності підприємства та рік його заснування, адреса головного органу управління, структура власного капіталу, головні перепони для розвитку, експортна орієнтація – географічний розподіл збуду продукції, обсяг товарообігу та його прогноз на майбутнє. Нас також має цікавити, що приваблює підприємство у цьому місті чи регіоні і, чому воно бажає залишатися тут.

     b. Працівники та трудові ресурси

Основна інформація щодо трудових ресурсів: кількість та категорії працівників (зокрема й жінок, працівників з вищою освітою та осіб, які щоденно доїжджають на роботу) на сьогоднішній день, в минулому та на майбутнє, а також середня заробітна платня. Роботодавцеві ставиться питання чи він (вона) задоволені якістю трудових ресурсів, а також, у разі необхідності, додаткові запитання щодо того, працівників яких професій і кваліфікацій їм не вистачає. Також у керівників підприємства слід з’ясувати, де і як вони знаходять нових працівників (у вузі, серед випускників середніх шкіл, у центрі зайнятості?).

     c. Майно та плани щодо інвестицій

Інформація про інвестиції: чи підприємство має у власності або орендує територію; чи наявне майно є достатнім; чи є потреба в додаткових площах (будівлях); чи є у підприємства плани розширення у цій місцевості або деінде в сільській місцевості, чи воно планує переїжджати, чому тау. Також слід спитати, який розмір інвестицій планується і скільки нових робочих місць буде створено у разі розширення діяльності підприємства.

     d. Послуги органів місцевого самоврядування та взаємостосунки з місцевою владою

До підприємств слід звернутися з проханням висловити свою думку про види і якість послуг, які надаються органами місцевого самоврядування, та про те, які додаткові послуги мають надаватися, аби зробити громаду більш привабливою для ведення бізнесу, а також про те, які послуги мають бути вдосконалені і у який спосіб.

     e. Можливості щодо інноваційних технологій та науково-дослідницької роботи

Надається інформація щодо здатності підприємством здійснювати науково-дослідницьку роботу, запитання ставляться стосовно ролі інновацій у стратегії підприємства та про потенціал роботи підприємства в умовах сучасної економіки.  

     f. Загальні враження

Опитувальник закінчується запитаннями про загальне враження керівництва підприємства щодо сильних і слабких сторін міста, позитивні та негативні аспекти в роботі органів місцевого самоврядування, а також ставлення до громади, як до місця для ведення бізнесу.

У повному обсязі опитувальник подано у Додатку 1.

Виконавці, що проводять інтерв’ю, записуватимуть відповіді у бланк опитувальника. Вони повинні поставити усі запитання, намагаючись одержати якомога детальніші відповіді. Виконавці також повинні записати усі коментарі, зроблені представниками підприємства під час інтерв’ю. Це робиться через те, що, якщо ми справді хочемо одержати повну і всебічну картину щодо бізнес-клімату в місті, необхідні не лише кількісні дані, але й коментарі та пропозиції представників бізнесового сектору.

Рекомендація: Було б корисно забезпечити особу, яка відповідає на запитання, копією опитувальника, щоб він (вона) міг (могла) бачити запитання під час проведення інтерв’ю.

Залежно від запитання (закритого чи відкритого), виконавець по-різному вноситиме відповіді у бланк опитувальника. Щодо закритих запитань, він (вона) позначатиме відповіді чи записувати цифри (приміром, кількість працівників). Щодо відкритих запитань, виконавець якомога стисліше записуватиме відповіді респондента.

Наприкінці розмови виконавець має з’ясувати ідентифікуючі дані респондента і його підприємства. Він (вона) повинен запевнити респондента в збереженні конфіденційності його відповідей.

Рекомендація: Не забувайте, що дослідження має бути гнучким і пристосованим до особливостей середовища. Можна адаптувати опитувальник, який ЕРУМ використовує для на даний момент. В окремі розділи можна винести додаткові запитання, або можна адаптувати існуючі запитання відповідно до інформаційних потреб організацій, що проводять дослідження.

На початок

ЯК ОПРАЦЬОВУВАТИ ТА ІНТЕРПРЕТУВАТИ ДАНІ, ЯК ГОТУВАТИ ПІДСУМКОВИЙ ЗВІТ?

Опрацювання даних

Після того, як проведено всі інтерв’ю, необхідно зібрати усі опитувальники в одному місці. Наступний крок полягає у тому, щоб перенести дані з паперу у програму Excel (Microsoft) для полегшення обробки даних. Дані щодо усіх підприємств заносяться в один рядок і результати можна підрахувати в окремій колонці. Опрацювання даних може бути виконано будь-яким членом команди, що володіє основами програми Excel.

Рекомендація: В ідеалі необхідно мати одну, максимум дві особи, що відповідають за внесення даних в робочі таблиці. В іншому разі збільшується ризик втрати частини даних.

Людина, яка пройшла відповідний тренінг, може перенести дані з одного опитувальника в таблицю формату Excel в межах 5-8 хвилин, тому корисно мати одну відповідно підготовлену особу з цією метою. Зазвичай, кожен рядок таблиці повинен починатися із загальної інформації (назв підприємств, їхніх адрес тощо). Відповіді на конкретні запитання будуть заноситися до таблиць відповідно до типу запитання та власне відповіді на нього (закрите чи відкрите).

Особливу увагу слід приділяти кільком питанням:

• Щодо усіх питань, які стосуються відсотків (таких як “відсоток продаж” чи “якості трудових ресурсів”), необхідно перевірити чи сума виходить на 100% (і у разі потреби внести виправлення);
• Відповіді “так” або “ні” практично записувати як: Так = 1, Ні = 2;
• У разі потреби, коментарі мають записуватися в окремих клітинках;
• Кількість працівників через рік – якщо підприємство не надало своїх розрахунків, рекомендується зазначати таку ж кількість, що і в поточному році;
• Якщо підприємство не надало відомостей щодо середньої зарплатні, то зарплатню таких працівників не враховується під час підрахунків загальної середньої зарплати;
• Усі цифри (товарообіг, зарплатня, інвестиції, кількість робочих місць) повинні заноситися в однаковому “цифровому” форматі, тобто відповіді як-от “50 тисяч”, “близько 300”, “25-30” мають бути переведені в цифри (50000; 300; 27,5);
• Будьте обережними, коли вносите цифру “0”, бо в деяких випадках це може призвести до помилок в підрахунках. Зазвичай, краще залишити це поле незаповненим.

Інтерпретація результатів

Коли всі дані занесено в програму, ми можемо розпочати їх інтерпретацію. Інтерпретація даних має здійснюватися тими членами команди, які обізнані зі складнішими функціями таблиць вивчення думки підприємців. В будь-якому разі таблиці запрограмовані так, щоб автоматично видати основні результати. Ці результати мають бути використані, аби встановити співвідношення між перемінними даними в опитувальниках.

Першим рівнем аналізу є так званий одномірний розподіл. Кожне запитання оцінюється окремо. Частотний розподіл та розподіл відсотків включаються в цю категорію. На додачу до цих простих розподілів ми можемо вирахувати показники середніх значень розподілу. Найбільш звичними є медіанне (середнє значення, яке ділить розподіл на дві рівні частини) та середнє арифметичне (середнє значення розподілу, яке застосовується найчастіше). Таблиці можна запрограмувати так, щоб безпосередньо одержати основні результати. Таким чином ми одержуємо основні результати, такі як кількість працівників, структура власності, середня зарплата, ранжування послуг органів місцевого самоврядування тощо.

Малюнок 1: Розподіл структури власного капіталу відповідно до підприємств та працівників

Просимо звернути увагу: Кількість опитувальників (підприємств) зазвичай використовується як вихідна цифра, а таблиця видає результати, такі як “кількість (доля) підприємств, які мають плани щодо здійснення інвестицій” чи “кількість підприємств, що потребують працівників конкретних професій”. Однак існують запитання, для яких добре використовувати в якості вихідної цифри такі одиниці виміру як “кількість працівників” чи “товарообіг”. Той хто здійснює оцінювання повинен визначити, які характеристики відповідають конкретному запитанню. В якості ілюстрації див. Малюнок 1, де структура власного капіталі в тому самому регіоні спочатку відображена кількістю підприємств (наприклад, 4% опитаних підприємств є іноземними), а тоді кількістю працівників на цих підприємствах (10% працівників працюють на державних підприємствах).

На другому етапі аналізу важливою вихідною інформацією є вид діяльності підприємства. Наприклад, підприємства зазвичай розподіляють за розміром (мале, середнє, велике), формою власності (державне, фізична особа, вітчизняна юридична особа, іноземна юридична особа, кооперативне товариство) та відповідно до сфери промисловості (машинобудування, текстильна промисловість, харчова промисловість, будівництво, транспорт тощо). За всіма цими категоріями питання оцінюються окремо. На Малюнку 2 проілюстровано ймовірні результати, які можливо отримати на другому етапі аналізу.

Малюнок 2: Доля підприємств, яким не вистачає працівників з певними навичками та певних професій

ВАЖЛИВО: На початку другого етапу виконавець повинен кодувати вид діяльності підприємства. Розподіл кодів (a, b, c, d, e) може здійснюватися за видом діяльності підприємства (машинобудування тощо) чи за розміром підприємства (мікро, малі, середні, великі та дуже великі підприємства). Зручно працювати з 4 – 6 підгрупами, так щоб в кожній були представлені хоча б 10 підприємств.

На третьому етапі може бути здійснено аналіз другого рівня (або двомірний аналіз), під час якого встановлюється співвідношення між двома і більше перемінними (запитання/відповіді) опитувальника. Наприклад, нас може цікавити те, в підприємства яких видів діяльності (галузі) робиться більше інвестицій і якою є кореляція щодо нових робочих місць. У такий спосіб можна здійснити інші подібні операції для аналізу різних співвідношень. Найчастіше зустрічаються такі:

• розмір чи вид діяльності підприємств та рівень продаж в регіоні чи на одного працівника;
• розмір чи вид діяльності підприємств та побажання щодо послуг з боку органів влади;
• розмір інвестицій та ступінь задоволення послугами органів місцевого самоврядування;
• середня зарплатня та ступінь задоволення якістю трудових ресурсів;
• експортна орієнтація та розмір чи вид діяльності підприємств;
• середня зарплатня та проблеми щодо нестачі працівників певної кваліфікації;

• розмір інвестицій та обсяги експорту чи товарообігу тощо.