17. Ніш, Сербія: Стратегічне бачення для району сприяння бізнесу
Проблема
Ніш – одне з найстаріших міст на Балканах. Це друге найбільше місто в Сербії і центр адміністративного округу Нішава. Розташований на перетині шляхів, Ніш з‘єднує Балкани з Європою та Близьким Сходом. Це сучасне університетське місто, де мешкає понад 300 тисяч чоловік. Це також важливий природній, соціально-економічний, освітній, медичний, культурний і спортивний центр усієї Південно-Східної Сербії.
Однією з проблем багатьох міст Центральної Європи є вплив економічного розвитку на життя їхніх центральних частин. У той час триває як процес урбанізації (переселення людей до міст) у результаті індустріальної революції – з недавніх часів (кінець 20 століття) розпочалася субурбанізація (виведення економіки та житла з центральних частин міст), що призводить до утворення міських нетрів і занедбання центрів міст, де колись вирувало життя громад. Місто Ніш не стало винятком у цій тенденції.
Шляхів вирішення цієї проблеми шукали спочатку в Сполучених Штатах, де деякі міста, включаючи Нью-Йорк були серед перших, хто створив публічно-приватні партнерства, що стали широко відомими під назвою «районів сприяння бізнесу» (Business Improvement Districts). Це об‘єднання приватних підприємців та установ, розміщених у центральній частині міста, які працюють разом над забезпеченням капітальних удосконалень, правопорядку, прибирання, утримання вулиць та організації заходів з реклами та маркетингу території як привабливого місця туристів та місцевих мешканців.
Місто Ніш брало участь у проекті за фінансування АМР США в 2002 році, що допомогло йому створити всій перший район сприяння бізнесу в процесі стратегічного планування. Для його організації довелося подолати кілька перешкод і залучити 90 підприємців до створення зони:
Ці 90 підприємств надавали широкий спектр послуг у районі. Це більше, ніж 10 ресторанів, магазини одягу і взуття, кілька пекарень та інших підприємств сфери послуг і торгівлі. Проте ніхто ніколи не пробував складати перелік послуг, що надавалися в районі, підприємці дуже мало знали один про одного. Бракувало відчуття спільноти – підприємство в районі працювали окремо і конкурували між собою, а не з іншими районами міста та містами регіону.
Між мерією та бізнесом відбувалося дуже мало позитивного спілкування. Підприємства вважали, що міська влада існувала лише для того, щоб стягувати податки та накладати обмеження на діяльність бізнесу. Міська влада зі свого боку була переконана, що підприємці намагаються ухилитися від сплати податків і лише скаржаться на якість послуг у районі.
Купівельна спроможність одержувачів послуг була низькою. Єдиним шляхом розширення бізнесу було підвищення його привабливості в очах широкої громадськості та створення чіткого іміджу, для приваблення до району більшої кількості людей, які проводили б тут час і витрачали гроші.
Що було зроблене
Будь-які зусилля, спрямовані на те, щоб зібрати представників бізнесу разом з керівництвом міста для роботи над поліпшенням іміджу району та підвищенням обсягів бізнесу залежали від їхньої мотивації для витрачання часу та зусиль на таку роботу. Тому було необхідно розробити стратегічне бачення для району – щось, що б створило мотивацію для кожного й узагальнило інтереси заради спільної мети – а також визначення місії для комісії зі стратегічного розвитку, яка візьме на себе ці функції – з тим, щоб кожен чітко знав, як саме вони будуть здійснюватися.
Стратегічне бачення було розроблене підкомітетом з розробки стратегічного бачення і оприлюднене серед мешканців району:
Район сприяння бізнесу міста Ніш (РСБ) – це бренд, унікальне поєднання історичної традиції (місцевого духу) та сучасного динамічного району, що пропонує вибір товарів і послуг, рекламні й культурні заходи. Це – місце, де кожен почуває себе зручно, безпечно, приємно, і куди хочеться повертатися частіше.
Це стратегічне бачення є спільним описом майбутнього району. Той факт, що вислів складено в теперішньому часі, хоча й йдеться про майбутнє, мотивує місцевих підприємців до пошуку шляхів досягнення цього майбутнього. На це спрямована місія новоствореної бізнес-асоціації:
Бізнес-асоціація РСБ міста Ніш визначатиме й узгоджуватиме програми й заходи для підтримки розвитку центрального торговельного району Ніша та створення постійної організації РСБ, яка буде їх здійснювати. Асоціація РСБ м. Ніш здійснюватиме свою місію на основі принципів професійного підходу, прозорості, відкритості для нових ідей, етичної поведінки, партнерства з міською владою та іншими інститутами місцевого самоврядування.
Місія чітко визначає більш близькі цілі для асоціації та керівні принципи роботи, що зламають традиційні підходи й стереотипи, та створять основу для взаємовигідної та етичної співпраці приватного й муніципального секторів.
Результати
Сьогодні створено РСБ «Niška Varoš». Район має діючий офіс і відданого менеджера. Вже здійснено робіт на капітальні вдосконалення на суму близько 150 тисяч і організовано культурні та інші громадські заходи в районі. Підприємці зустрічаються регулярно і розуміють, що вони разом конкурують з іншими торговельними районами та центрами торгівлі, а міська влада та державні чи муніципальні підприємства для них не вороги.
Стратегічне бачення та місія – не просто тексти, де висловлено наміри авторів стратегічного плану. Вони посилюють самі ідеї стратегічного планування для економічного розвитку для тих, хто став учасником процесу планування, і завдяки своєму впливу ці учасники стають ще більше залученими та згуртованими навколо вирішення долі свого міста чи району (в цьому прикладі).
Контактна інформація:
Мукачеве: туризм відроджуємо спільно
Таку партнерську роботу розпочали з реконструкції центральної частини міста. Був розроблений комплексний проект архітектурно-художнього оформлення Мукачевого. Основною метою всього комплексу робіт визначили збереження містобудівної структури, архітектурної спадщини. За справу взялися місцеві будівельні організації, а фінансування здійснюється з бюджету міста та коштом власників магазинів, готелів, організацій тощо.
Новим поштовхом для розвитку туризму стало прийняття Мукачівською міською радою в січні 2003 року “Програми розвитку туризму та рекреації в м. Мукачеві на 2003-2010 роки”. Ця довготривала програма дасть можливість місту стати одним з головних центрів туризму в Закарпатській області. Мукачівська міська рада спільно з дирекцією замку “Паланок” активно шукають українських або іноземних інвесторів.
З цією метою підготовлено комплект документів щодо здачі в оренду частини замку. Ці документи пройшли експертизу в управлінні архітектури Закарпатської ОДА, інституті “Укрзахідпроектреставрація” (м. Львів), а зараз направлені на затвердження до державного органу з охорони пам’яток культури України.
Згідно з міською програмою розвитку туризму, заплановано широку рекламно-інформаційну діяльність. Уже в 2003 році на це витрачено більш як 30 тисяч гривень, отриманих з різних джерел. Видано буклети (“Замок “Паланок”, “Дерев’яні церкви Закарпаття”, “Картинна галерея замку “Паланок”, дві туристичні карти міста.
Активну допомогу у відродженні нашої пам’ятки фортифікаційного мистецтва надає нещодавно створена громадська організація “Друзі замку “Паланок”. Її активісти вже провели міжнародну конференцію з питань історичного значення замку в історії країн Карпатського єврорегіону та розвитку туризму. Було сторено веб-сторінку замку в мережі Інтернет (www.zamokpalanok.mk.uz.ua). У планах організації – проведення в замку лицарського турніру, пошук коштів на відродження замку в недержавних фондах та серед підприємницьких структур.
У міському бюджеті на 2003 рік для організації та проведення місцевих та міжнародних фольклорних, етнографічних, мистецьких свят і фестивалів виділено двадцять тисяч гривень. У декілька разів більшу суму виділяють на це благодійники.
За словами директора Мукачівського історичного музею, заслуженого працівника культури України Василя Цигака, з кожним роком збільшується кількість туристів. У 1996 році від продажу квитків музей отримав неповну тисячу гривень, у позаминулому році – 72 тисячі, в минулому році – 124,5, а за дев’ять місяців цього року – вже близько 150 тисяч гривень.
Володимир Гоменюк,
тел./факс: (03131) 2-33-01
