Міська влада приходить та йде. Що стається з усіма розробленими попередниками планами, програмами, стратегіями тощо? Чи їх забирає з собою вітер виборів? В Україні довгий час так воно й було. Новий міський голова приводив нову команду, яка негайно починала "винаходити колесо". Плани, програми, стратегії розроблялися з нуля, наче до того нічого не було зроблено. Діяли за принципом: "Не нами вигадано – не нам виконувати!"
Так чинити було не надто складно, оскільки колись керівники міст мали звичку писати плани й стратегії в тиші кабінетів – без залучення людей, для яких це писалося, та майже без зв’язку з дійсністю, яку вони збиралися покращити. "Власниками" таких планів насправді були лише члени "внутрішнього кола" колишньої міської влади.
Але зараз, після останніх виборів, можна побачити абсолютно іншу ситуацію.
Допомагаючи містам готувати Стратегічні плани економічного розвитку, проект USAID "Економічний розвиток міст" (ЕРМ) застосував підхід, що називається стратегічне планування силами громади. Тобто в цих містах лідери громади, включно з бізнесменами та представниками органів місцевого самоврядування, організувалися в публічно-приватний Комітет стратегічного планування (КСП) і проводили разом годину за годиною в копіткій роботі з розробки прозорої економічної стратегії та детального плану заходів з її реалізації. Характерно, що головою КСП у кожному місті був представник бізнесу. Розробивши проект Стратегічного плану, КСП і керівництво міста виносило його на громадські слухання, а потім на розгляд міської ради, після ухвалення якою документ набував офіційного статусу. Результат? У 16 містах цей цикл стратегічного планування було завершено ще до початку виборів. "Власником" стратегії економічного розвитку ставала громада в цілому.
Виборчий вітер, а точніше – буревій, цьогорічної весни приніс нових мерів до понад половини міст, що розробили Стратегічні плани економічного розвитку з допомогою проекту ЕРМ. Чи зачепив він також і розроблені плани? Цього разу – ні. Плани залишаються чинними, хоча в них, можливо, будуть внесені певні корективи. Але ж ніхто ніколи й не казав, що стратегія, викладена в Стратегічному плані, має залишатися незмінною. Навпаки: Стратегічний план – "живий документ".
|
|
Заступник міського голови Прилук Надія Єременко каже, що новий мер, Юрій Беркут, підтримує стратегічні цілі, визначені в плані для міста. "Можливо, новий склад міської ради актуалізує Стратегічний план кількома новими оперативними цілями. Але стратегічні цілі залишаються тими ж самими. Думаю, рада розглядатиме питання Стратегічного плану на наступній сесії", – розповідає вона. На думку Надії Єременко, якщо громада збирається розвиватися, вона мусить мати стратегію, що дозволяє "побачити те, чого ми маємо прагнути, і шляхи реалізації цього бачення".
Розроблені за підтримки проекту економічні стратегії складалися не просто з мрій чи добрих намірів громадян. Обґрунтованість і здійсненність стратегій, їхня прийнятність для наступних поколінь лідерів і членів громади забезпечуються тим, що вони спираються на ретельний аналіз об’єктивних даних, що допомагає розвіяти можливі сумніви: а чи не було формування пріоритетів економічного розвитку лише політичною грою? Ці дані включають в себе статистику, зібрану в "Профілі громади": таблиці й графіки, що наглядно демонструють ситуацію в місті щодо економічних, демографічних, соціальних та інших аспектів. Іншу групу даних генерують з опитування підприємців, у ході якого члени КСП, виступаючи інтерв’юерами, запитували своїх земляків-бізнесменів про майбутні плани щодо інвестицій, їхню думку щодо сильних і слабких сторін підприємницького середовища та виробничих факторів у місті, загальні перспективи конкурентоспроможності їхнього бізнесу на ринку.
Наприкінці роботи КСП в різних містах багато членів комітету зізнавалися, що робота, яку вони розпочали не надто охоче, з часом захопила їх. "Ми навчилися чути та краще розуміти один одного. Тепер ми знаємо, що можемо багато чого змінити в нашому місті", – говорили вони.
Зінаїда Федорук, заступник міського голови Івано-Франківська, де також відбулася зміна керівництва, майже повторює точку зору, висловлену в Прилуках: "В принципі, жодне місто не може успішно розвиватися без стратегії розвитку. І дуже добре, що у Франківську вже є розроблений Стратегічний план економічного розвитку. Безперечно, вдосконаленню нема меж, і, можливо, до плану будуть вноситися зміни і доповнення. Але це не є нагальною потребою вже сьогодні. Місто зацікавлене у співпраці з проектом [ЕРМ] і в упровадженні Стратегічного плану, і в залученні інвестицій до економіки міста".
Мабуть, найбільш наочно стратегічну послідовність демонструє Ковель, де новообраним міським головою став Сергій Кошарук, колишній голова Комітету стратегічного планування. Пан Кошарук не приховує, що в основу своєї виборчої програми поклав ковельський Стратегічний план економічного розвитку. "Мені приємно зараз пригадати, що в рамках проекту моніторингу програм кандидатів на посаду міського голови у Ковелі Комітет виборців відзначив мою програму як найвідповіднішу", – каже він. Згадуючи свою роботу на громадських засадах головою КСП, новий мер зізнається: "Я би, мабуть, не наважився боротися за посаду Ковельського міського голови, якби до того не проводив засідання комітету. Я краще пізнав проблеми міста і шляхи їх вирішення. Я дізнався, які проблеми існують в інших містах. Побачив багато, що робиться не так, що хотілося б змінити".
Проекти технічної допомоги приходять та йдуть, але найамбітнішим завданням є досягти того, що USAID називає словом "сталість". То що ж залишається в сфері місцевого економічного розвитку після того, як вибори змінюють керівництво містом? Залишається стратегія та послідовність дій, оскільки бачення того, як розвивати економіку, сформульоване всією громадою, належить усій громаді.
Ця стаття як файл .pdf
