Професори зі США презентували інструменти місцевого економічного розвитку учасникам конференції в Києві
|
Виглядало так, наче п’ять професорів з американських університетів, які на початку березня приїхали до Києва, щоб презентувати шість дуже практичних інструментів місцевого економічного розвитку, персоніфікували девіз USAID: "Від американського народу". проектом USAID "Економічний розвиток міст" (ЕРМ), Київським економічним інститутом та Університетом штату Мічиган 3-4 березня 2008 р., зібрала понад 50 учасників з майже 40 міст України – працівників органів місцевого самоврядування, представників неурядових організацій, науковців. Відкриваючи захід, директор проекту ЕРМ Говард Окман сказав, що місцевий економічний розвиток є вельми творчим процесом, який вимагає уяви й має різноманітні аспекти. "І ті з нас, хто професійно займаються місцевим економічним розвитком, постійно усвідомлюють, що ми не знаємо всього, що існують нові ідеї, які нам потрібно дослідити, нові інструменти, якими ми можемо скористатися з вигодою для себе", – підкреслив він. Київської школи економіки та старший науковий дослідник Київського економічного інституту Денис Нізалов. Він розповів історію розробки інструментарію, окреслив структуру конференції та відрекомендував доповідачів. За словами пана Нізалова, конференція є результатом півторарічної співпраці з Говардом Окманом і "величезним колективом авторів в усьому світі". Він також пообіцяв, що повне зібрання інструментарію буде опубліковане он-лайн чотирма мовами: українською, англійською, іспанською та російською. Перші дві презентації стосувалися місцевого економічного розвитку на основі туризму.
Інструмент, представлений пані Філліпс, називається "Створення визначних місць для відвідування: розвиток туризму як складова місцевого економічного розвитку".
Пан Розенфельд пояснив, що цей вид туризму зосереджується на тому, що громада може запропонувати відвідувачам у плані своєї історії, мистецтва, науки, побуту й звичаїв, культурної спадщини. Він описав потенційних гостей України, їхні потреби, завдання, що у цьому зв’язку стоять перед українськими громадами: "забезпечити високі стандарти, захистити свою місцеву самобутність і зберегти автентичність того, до чого ви намагаєтеся привабити туристів".
Пан Льюіс розповів історію з власного досвіду: невелика громада втратила шанс залучити інвестицію великого товаровиробника лише тому, що мешканці містечка справили на інвестора негативне враження. "Усі мають усвідомити, що кожний член громади є частиною відділу маркетингу", – наголосив пан Льюіс.
Як і попередній доповідач, пан Дейвіс підкреслив важливу роль кожного члена громади. "Чия то робота – економічний розвиток у вашій громаді? – запитав він аудиторію, що складалася переважно з муніципальних службовців. – Це більше, ніж просто ваша робота. Це робота всієї громади".
Система, що складається з певних університетів у кожному штаті, призначена для передання знань, здобутих в результаті досліджень, простим людям і громадам з метою поліпшення життя людей та сприяння розвитку громад. Згадуючи сфери, в яких функціонує ця система, пан Ловерідж зазначив, що одна з них – це саме те, "на чому ми зосереджуємося тут сьогодні, тобто як покращити громади." Він проілюстрував на графіку, як він висловився, "дуже гарний позитивний цикл" залучення вищих навчальних закладів, кожний з яких на сходинку підвищує спроможність громади: Ендрю Льюіс зробив ще одну презентацію – "Індекс підготовленості громади до економічного розвитку (ІПГЕР)". За словами доповідача, принципом "Будь напоготові!" мусять керуватися не тільки бойскаути, але й громади. "Є громади, які вважають, що успішним громадам просто щастить. Але, за моїм досвідом, підготовленим громадам щастить частіше", – зауважив він. Конференція жодним чином не нагадувала цикл лекцій, прочитаних закордонними гуру. Захід включав чотири ситуативні вправи на прикладі міст Чернівці, Лозова, Полтава та Чернігів. Кожна з презентацій та вправ обговорювалася учасниками, які робили зауваження, давали рекомендації, генерували ідеї. Крім того, три презентації на тему браунфілдів і депресивних регіонів зробили українські науковці. У заключному слові пан Окман нагадав аудиторії про мету конференції, яку учасники – працівники міських підрозділів економічного розвитку – "можуть привезти додому як головну ідею": "Усі інструменти, про які ми сьогодні почули, є інструментами, які слід використовувати в роботі у ваших підрозділах. Ми завжди казали, що стратегічне планування ніколи не зупиняється. Вам завжди треба вносити корективи. Вам завжди треба винаходити та торувати нові шляхи до підвищення рівня економічного розвитку в містах." Після закінчення роботи конференції учасників попросили заповнити форму оцінки різноманітних аспектів заходу – загалом 18 позицій – за п’ятибальною шкалою. Було повернуто 27 анкет, які продемонстрували високу оцінку (в середньому 4,6) заходу в цілому, причому найвищий бал – 4,81 – був поставлений доповідачам за "Професійний рівень / компетентність".
Уривки з інтерв’ю з Раймондом A. Розенфельдом: Помітили якісь значні зміни з часу вашого останнього приїзду до України в 2003 р.?Дорожній рух у Києві різко погіршився. Це все? Загальний рівень розвитку, кожний рівень економічного розвитку в Києві набагато більш просунутий, ніж він був п’ять років тому. Уявіть, що вас призначили, назвемо це, "топ-менеджером України". Якими б були ваші перші кроки для покращення місцевого економічного розвитку в Україні? Дуже просто. Я би децентралізував відповідальність і ресурси. Місцеве самоврядування не має достатньо надходжень, генерованих на місцях. Тут відсутні стимули до такого економічного розвитку, який має місце в решті країн Європи. Тому що держава є надто потужною, а органи місцевого самоврядування не мають достатньої сили. Їм не вистачає надходжень, ресурсів, конституційних повноважень. Їм доводиться надто плазувати перед державою. Краса децентралізації – вивільнення креативних ресурсів. Уривки з інтерв’ю з Ендрю Льюісом і Ґреґорі А. Дейвісом: (Дейвіс) Нічого.
(Льюіс) Мої знання були обмежені тим, що читав у новинах.
Після отримання запрошення ви намагалися щось дізнатися?
(Дейвіс) Так. Я провів пошук в Інтернеті.
(Льюіс) Так само.
Те, що ви побачили тут зараз – це те, що ви очікували побачити після Інтернет-пошуку?
(Льюіс) Це була приємна несподіванка. І, мабуть, для вас також буде несподіванкою, що в Штатах дуже мало відомо про Україну. А дещо з того, що відомо, не є добрим: знаєте, ми думаємо про Чорнобиль.
Насправді ж екзотичність України в тому, що тут почуваєш себе не так, як у решті західного світу. Мені подобається знайомитися з унікальними культурами, мати можливість чути їхню музику, куштувати місцеву їжу, спілкуватися з місцевими людьми.
Уривки з інтерв’ю з Рондою Філліпс:
Хороше запитання. Гадаю, деяка інформація, яку я отримала з Інтернету, була дещо лячною. А тепер я тут, і це набагато краще, ніж я очікувала.
Мабуть, я зосереджувалася на негативах замість позитивів у плані певної інформації, яку я бачила в Інтернеті. А перебуваючи тут насправді, я побачила багато позитивного.
Повернувшись до Штатів, чи ви скажете своїм друзям: "Знаєте, я була в Україні. Вам слід туди поїхати – це класно"?
Безумовно! На мою думку, тут дуже захоплююче середовище. Хотіла би повернутися сюди із сім’єю.
Я люблю знайомитися з різними культурами. І, гадаю, для країни дуже важливо мати свою унікальність, доступну для ознайомлення, для гостей, замість того, щоб намагатися пристосовуватися під очікування, під те, що можна знайти в багатьох країнах.
Уривки з інтерв’ю зі Скоттом Ловеріджем:
Багато про що. По-перше, що тут, в Україні, є багато чудових активів і багато цікавих людей з громад, які працюють над цими питаннями [місцевого економічного розвитку]. Гадаю, що це також посилило важливість питання розподілу контролю між національним урядом та органами місцевого самоврядування. Тому що багато питань, про які я чую, стосуються неспроможності місцевої влади щось робити через те, що рішення приймаються на іншому рівні.
Яка ваша думка про ідеї, висловлені тут під час обговорень?
|
































